Розширення потужностей НПЗ Латинської Америки: проєкти Дос-Бокас у Мексиці та модернізація на Кубі
Латиноамериканські нафтопереробні проєкти змінюють глобальні потоки нафтопродуктів і впливають на енергобезпеку Європи та України.
Латинська Америка переживає бум інвестицій у нафтопереробну промисловість. У Мексиці державна компанія Pemex офіційно ввела в експлуатацію всі шість установок НПЗ Дос-Бокас у штаті Табаско. Завод потужністю 340 тисяч барелів на добу обійшовся у 16,8 мільярда доларів США, що значно перевищило початковий бюджет у 8 мільярдів. На Кубі за фінансової підтримки Венесуели та Росії модернізуються НПЗ Камагуей та Сьєнфуегос, які повинні забезпечити власне виробництво 80 тисяч барелів на добу.
Президент Мексики Клаудія Шейнбаум продовжує політику свого попередника Андреса Мануеля Лопеса Обрадора щодо досягнення нафтопереробної самодостатності. Дос-Бокас разом із модернізованими шістьма НПЗ системи Pemex дозволить країні скоротити імпорт бензину зі США з нинішніх 600 тисяч барелів на добу до 200 тисяч до 2027 року. Це фактично вивільнить значні обсяги американського пального для експорту до Європи, що опосередковано вплине на постачання в Україну.
Кубинські проєкти мають геополітичний підтекст. Російські компанії "Роснефть" та "Газпром Нафта" формально вийшли із кубинських активів після санкцій, проте за даними OFAC, продовжують участь через посередників у третіх країнах. Венесуельська PDVSA забезпечує близько 50 тисяч барелів на добу важкої нафти Сьєнфуегосу за бартерною схемою. Сполучені Штати посилюють вторинні санкції щодо учасників цих ланцюгів.
Для України латиноамериканський контекст є важливим у трьох аспектах. По-перше, успіх Мексики у досягненні самодостатності демонструє приклад енергетичної стратегії, корисний для післявоєнного відновлення українського нафтопереробного комплексу. По-друге, посилення санкцій щодо кубинських проєктів за участі російських посередників відповідає українським дипломатичним зусиллям з ізоляції країни-агресора. По-третє, перерозподіл світових потоків нафтопродуктів впливає на ціни на українських АЗС.
Бразилія через Petrobras також інвестує у нафтопереробку. Модернізація НПЗ REPAR у штаті Парана та COMPERJ у Ріо-де-Жанейро забезпечить додаткові 250 тисяч барелів на добу високоякісного дизеля стандарту S-10 (еквівалент Євро-5). Експортний потенціал зростає, і частина обсягів через атлантичні маршрути потрапляє до європейських терміналів. Іспанська Repsol уклала довгостроковий контракт із Petrobras на постачання 75 тисяч барелів на добу до своїх НПЗ у Картахені та Більбао.
Український ринок паливно-мастильних матеріалів формується на основі переважно європейських постачань. Однак державний оператор "Укрнафта" та приватні трейдери — "Параллель", "Прайм" "Окко-Нафтопродукт" — диверсифікують джерела закупівель. У 2025 році до України вперше за тривалий час надійшли пробні партії нафтопродуктів атлантичного походження через грецькі порти. Загальний річний обсяг такого імпорту становив 180 тисяч тонн, що становить близько 2 відсотків від загального споживання.
